Архетип, який жінки найчастіше заганяють в підвал підсвідомості.
Багато жінок його бояться. Чуєш слово амазонка, і одразу спливає образ. Жорстка, холодна, вічно з мечем, весь час з кимось воює. І хочеться швидше сказати, що це не про мене. Я про мʼякість, про турботу, про затишок.
А насправді Амазонка є в кожній із нас. І вона не ворог.
За психологічними уявленнями про архетипи, Амазонка живе в дівчинці до першої менструації. Це час, коли психіка ще не навантажена жіночими соціальними очікуваннями. Будь зручною, не злись, не будь занадто гучною.
У цьому віці дівчинка може бути прямою, різкою, прагнути змагатись. Вона лізе туди, куди хлопчиків не пускають, і доводить, що теж може, що вона не слабкіша і не гірша. В ній багато агресії, але це не про руйнування, а про ресурс. Про вміння сказати ні, про здатність боротись за своє, про право займати місце.
Саме з цієї дитячої Амазонки в нас потім береться здатність відстоювати межі. Злитись, коли їх порушують. Досягати свого, навіть якщо всі кажуть, що не вийде. Не погоджуватись з несправедливістю.
Це нормальна, здорова агресія, вона про захист себе.
Що відбувається, коли Амазонку знецінюють
У якийсь момент суспільство починає мʼяко чи не дуже мʼяко нав’язувати правила.
- Дівчатка не б’ються.
- Хороші дівчатка не злять.
- Навіщо ти з ними змагаєшся, будь милою.
І тоді цю частину починають ховати.
Тут є два сценарії, і обидва непрості.
Сценарій перший. Амазонка йде в підпілля. Вона не зникає, а стає токсичною. Замість того щоб захищати, вона починає руйнувати. Жінка зривається на близьких, відчуває постійну фонову образу, злиться на рівному місці. Бо вся енергія, яка повинна була йти на дію, накопичується і прориває в найнепідходящіших місцях.
Сценарій другий. Амазонка стає провідною. Жінка весь час у режимі “я повинна довести”. Вона змагається з чоловіками, знецінює інших жінок, не вміє просити про допомогу, бо просити означає бути слабкою. Їй здається, що мʼякість це вразливість, а вразливість це небезпечно.
Саме цей другий сценарій робить Амазонку проблемною. Якщо вона лишається головним архетипом дорослої жінки, стосунки перетворюються на поле битви. Не ми разом, а хто кого.
Чому Амазонка про захист, а не про війну
Її головна функція захисна. Вона потрібна, щоб сказати, зі мною так не можна, щоб не дати себе використати, щоб вчасно вийти з токсичних стосунків.
Але захист це не напад. Амазонка повинна бути на варті, а не керувати всім життям.
Уявіть її як охоронця біля дверей. Він потрібен, щоб не пустити того, хто хоче нашкодити. Але він не повинен сидіти за вашим кухонним столом, вирішуючи, з ким вам дружити.
Як подружитись зі своєю Амазонкою
Дозвольте собі злитись. Не бути злою, а саме помічати, що зараз я злюсь. Що мене зачепило? Злість – це маркер межі, там, де боляче чи несправедливо.
Розділіть поняття захищатись і нападати. Запитайте себе: “я зараз захищаю своє чи намагаюсь довести, що я краща?” Якщо друге, це сигнал, що Амазонка вийшла з-під контролю.
Дайте їй чітке завдання. Наприклад, Амазонко, допоможи мені сьогодні не брати зайве навантаження. Якщо хтось буде тиснути, скажи ні. Так ви повертаєте їй функцію, не віддаючи всю владу.
Тренуйте мʼяку силу. Вчіться відстоювати себе без війни. Мені це не підходить, давай подумаємо, як інакше. Це баланс, ви захищаєтесь, але не перетворюєте життя на битву.
Головне
Амазонка не вимагає воювати з усім світом. Вона про те, щоб у вас завжди була внутрішня опора. Я себе не дам в образу. Я знаю, де моє. І я вмію це захищати.
Якщо ви зараз відчуваєте, що або взагалі не вмієте злитись і весь час погоджуєтесь, або весь час з кимось б’єтесь, це дві сторони однієї й тієї ж історії. І з обома можна працювати.
Психологи на порталі GO!Psy допоможуть знайти баланс між здоровим захистом власних меж і постійною боротьбою зі світом.