Коли страшна подія вже минула, але чомусь відчувається так ніби відбувається прямо зараз.
Страшні спогади і флешбеки. Сни, від яких прокидаєтесь в холодному поту. Відчуття постійної небезпеки навіть коли навколо спокійно. Або навпаки - емоційна заморозка і відчуття що живете за склом.
Це не означає, що ви втрачаєте розум. Це - посттравматичний стресовий розлад, і він піддається лікуванню.
Я Ілона Абдукарімова, гештальт-терапевт і клінічний психолог з підготовкою в роботі з психологічною травмою і ПТСР. Я розумію як це влаштовано зсередини і можу вам допомогти.
Для тих, хто пережив травматичні події і відчуває як вони впливають на теперішнє життя.
Для тих, хто живе в постійній насторозі і не може розслабитись, навіть в безпечній обстановці.
Для тих, хто страждає від нав’язливих спогадів, флешбеків або нічних кошмарів.
Для тих, хто відчуває емоційне заморожування або відстороненість від власного життя.
Для тих, хто давно пережив травматичний досвід але відчуває що він досі впливає на стосунки, рішення і самовідчуття.
Минуле, навіть неприємне і травматичне, перестане керувати вашим теперішнім життям.
Ви зможете відчувати себе в безпеці. Не тому що світ зміниться і стане безпечним, а тому що нервова система навчиться відрізняти реальність від вже прожитого.
Повернеться здатність бути присутнім у власному житті. Не дивитись на нього збоку а проживати його на повну.
Стосунки з людьми стануть легшими, бо зникне постійна насторога і недовіра яка заважала бути близьким.
І поступово з’явиться відчуття, що травматичний досвід є просто частиною вашої історії. Але він не керує вашим майбутнім.
Впізнаєте себе?
Психологічна травма і посттравматичний стресовий розлад виникають не тому що людина слабка, а тому що пережитий досвід був таким інтенсивним що нервова система не змогла його переробити. І тепер вона продовжує реагувати на небезпеку якої вже немає.
Це не вирок, а стан з яким можна і потрібно працювати.
У роботі зі мною ми не повертаємось до травматичних подій щоб знову їх переживати. Ми працюємо інакше – через контакт, безпеку і поступове відновлення здатності нервової системи відрізняти минуле від теперішнього.
Я маю клінічну підготовку в роботі з травмою і ПТСР і розумію цей стан не тільки як психологічний але і як фізіологічний процес. Це дуже важливо, бо допомога при ПТСР потребує іншого підходу ніж звичайна розмова про почуття з психологом.
Темп роботи визначаєте ви. Ніякого тиску і ніякого поспіху.
Відгуків поки немає. Будь першим, хто написав.
