На психологічних консультаціях це частий запит. Жінки намагаються догодити всім навколо. Батькам, чоловіку, дітям, друзям, колегам, начальнику.

Зазвичай жінки описують це так:

  • Постійно ловлю себе на тому, що живу з оглядкою на інших.
  • Погоджуюсь на прохання навіть, коли валюсь з ніг.
  • Посміхаюсь, коли всередині все кипить.
  • Боюсь здатись поганою, якщо відмовлю.
  • Здається, варто сказати ні, і люди одразу відвернуться.

Тому знову і знову наступаю на горло власним бажанням. У результаті всі навколо ніби задоволені, а я втомлена, роздратована і зовсім не розумію де закінчуються чужі очікування і починаюсь я сама.

6 хибних установок, які змушують догоджати іншим

Почуття й потреби інших важливіші за мої власні. Заради збереження стосунків жінки часто відсувають свої потреби на другий план. Чим частіше ми забуваємо про себе, тим складніше довіряти власним почуттям. Це підвищує ризик потрапити в стосунки, де вас знецінюють чи ігнорують.

Якщо я буду ідеальною, мене будуть любити. Ця установка нагадує пункт обміну. Зроби все бездоганно = отримаєш тепло та прийняття. Але справжня близькість будується не на бездоганності, а на щирості й відкритості.

Будь-яка помилка при такій установці сприймається як особиста поразка.

Проявляти злість некрасиво. Дівчаткам з дитинства кажуть, що злість погане почуття, і ми вчимось її ховати. Якщо забороняти собі злитись, вона не зникає, а йде в пасивні форми. Сарказм, хронічна втома, начебто безпричинні зриви на близьких (безпечних) людей.

Якщо я буду хорошою, до мене будуть добре ставитись. Нажаль, реальність дещо інша. Тут немає рожевих єдинорогів і правильна поведінка не захищає від відторгнення, критики й болю. Постійно тримати обличчя дуже енерговитратно, а гарантії, що отримає щось гарне у відповідь немає зовсім.

Думка інших про мене важливіша за мою власну. Коли чужі оцінки стають головним мірилом правильності, власна думка ніби втрачає вагу. А раптом я помиляюсь? Хай краще вирішить той, хто більш досвідчений. Це знижує впевненість у собі і робить вас вразливими навіть до мʼякої критики.

Конфлікти – це погано, їх треба уникати за будь-яку ціну. Конфлікт часто відчувається як загроза. Здається, що суперечка може зруйнувати стосунки. Щоб не наривались на конфлікт, доводиться придушувати свої почуття, мовчати, погоджуватись на те, що не підходить.

В результаті напруга накопичується і проявляється в дрібницях чи раптових сварках.

Що з цим робити

Позначте для себе, які з цих установок ваші. Як вони впливають на ваше життя. Які рішення ви приймаєте, керуючись ними.

На консультаціях такі обмежуючі установки виявляють і розхитують методами когнітивно-поведінкової терапії. Поступово людина вчиться помічати власні потреби, проявляти турботу про себе і відстоювати особисті межі.

Скільки ще ви будете відсувати себе на другий план?

Якщо впізнали себе в цьому описі, спеціалісти в методі КПТ на порталі GO!Psy в онлайн-режимі допоможуть знайти баланс між турботою про інших і турботою про себе.