Знаєте цей момент коли ви телефонуєте партнеру ввечері і раптом не знаєте про що говорити?
Ніби все добре, ніби любите одне одного так само, а слова закінчуються після «як справи» і «що їла на вечерю».
Проблеми у стосунках на відстані чи в еміграції - не вирок! Я допоможу вийти з цієї кризи
Знаєте цей момент коли ви телефонуєте партнеру ввечері і раптом не знаєте про що говорити?
Ніби все добре, ніби любите одне одного так само, а слова закінчуються після «як справи» і «що їла на вечерю».
Якщо стосунки на відстані почали відчуватись як обов’язок, а не як близькість. Дзвінки стали формальністю, а не тим чого ви чекаєте весь день.
Якщо ви переїхали разом і раптом виявили що криза в стосунках почалась саме після переїзду. Той самий партнер, любов ще жива, але все стало інакше.
Якщо один з вас опинився у залежній позиції і це породжує образи, провину або пасивну агресію з обох сторін.
Якщо ви відчуваєте що вже не розумієте психологію стосунків у вашій парі – ніби правила гри змінились, а вам про це ніхто не сказав.
Якщо ви зриваєтесь один на одного через дрібниці, а всередині розумієте, що справа не в дрібницях, а в накопиченому напруженні якому просто нема куди подітись.
Ви зрозумієте справжню причину віддалення. Не на рівні «хто винен», а на рівні того що насправді відбувається з кожним з вас у новій реальності стосунків на відстані або в еміграції.
Ви знайдете спосіб говорити про складне без звинувачень, навіть коли обоє виснажені і слів вже не лишилось.
З’явиться нова форма близькості яка враховує саме вашу ситуацію, а не загальні поради про психологію стосунків які працюють для пар що живуть звичним життям в одному місці і в одному ритмі.
Криза в стосунках перестане здаватись знаком кінця і стане тим, через що можна пройти і вийти ще ближчими ніж були.
Стосунки на відстані – це не просто про рідше бачитись. Це зовсім інша психологія стосунків ніж та до якої ви звикли.
Зникає побутова близькість яка раніше склеювала пару навіть у мовчанні. Зникає спільний контекст. Наприклад, він живе у Києві під тривогами, а ви у Варшаві під дощем. І ви обоє проживаєте зовсім різні дні які важко синхронізувати телефонним дзвінком.
А якщо переїхали обидва, може виникнути зовсім інша криза у стосунках.
Той самий партнер раптом поводиться не так. Дратується більше. Мовчить там де раніше говорив. Або ж навпаки – вимагає уваги якої ви фізично не маєте бо самі ледь тримаєтесь на плаву серед нової мови, збору документів і нового всього.
Найчастіше один з партнерів опиняється у залежнішій позиції: не знає мови, не має роботи, не має свого кола. Інший несе весь тягар облаштування побуту. Стрес, який кожен переживає по-своєму, виливається одне на одного – просто тому що більше нема на кого.
Я працюю саме з цим. Не з загальними порадами типу «більше розмовляйте», а з конкретною ситуацією вашої пари. Знаходжу що насправді відбувається під шаром побутових конфліктів і допомагаю знайти нову форму близькості, яка враховує вашу реальну ситуацію зараз, а не ту яка була до переїзду.
Відгуків поки немає. Будь першим, хто написав.